Мета роботи – вивчити запиленість повітря, дисперсію пилу, ефективність пилоочистки. Виробничий пил – це тонко дисперсні тверді частинки, які здатні знаходитись у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватись за різних виробничих процесів: дробленні, розпилюванні, різанні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, перемішуванні, упакуванні сипучих матеріалів, горінні, зварюванні тощо. При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок до 5 мкм. Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювань або відхилень стану здоров’я. ГДК наводяться в Санітарних нормах проектування промислових виробництв ( СН 245-71) і Державному стандарті ДЕСТ ССБН 12.І.005-76 “Повітря робочої зони”. Гранично допустимі концентрації аерозолів: Вапняк - 6 мг/м3 ; Цемент - 6 мг/м3 ; Тальк - 4 мг/м3 ; Кварц - 3 мг/м3 ; Скло - 4 мг/м3 . Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом. Седиментаційний метод заснований на осіданні в рідкому середовищі частинок пилу, всі фракції якого перед початком вимірювань рівномірно розподіляються по об’єму рідини. Ефективність роботи пилоуловлювача розраховується за формулою: η = Qy /Qn * 100%, Qn – маса пилу, який подається в пилоуловлювач, г ; Qy – маса пилу, уловленого пилоуловлювачем, г . Визначення запиленості повітря Зважити фільтр на аналітичних вагах з точністю до четвертого знаку після коми і встановити його у патрон. Увімкнути вентилятор для створення пило повітряної суміші у камері. Увімкнути насос і встановити реостатом по реометру задані витрати повітря. Прокачати через фільтр задану кількість пило газової суміші протягом 5-20 хв. Зважити фільтр після досліду з точністю до четвертого знаку після коми. Виміряти температури повітря і барометричний тиск у кімнаті. Заповнити таблицю 1 та зробити висновки. Таблиця 1 Результати виміру запиленості повітря № п/п Назва речовини Клас небезпеки Температура повітря в приміщенні Тиск, мм рт.ст. Маса фільтра, г Маса затрима-ного пилу, мг Тривалість досліду, хв Обєм повітря, який пройшов через фільтр, м3 Фактична концентра-ція пилу, мг/м3       до відбору пилу після відбору пилу                                                     Визначення дисперсності пилу Встановити циліндр у вертикальне положення. За формулою Стокса вичислити моменти відбору проб з циліндра на висоті 20 см від поверхні рідини. τ = 18*1010* μ*h/(( ρτ – ρр)*g*δ), де μ – динамічна в’язкість, Нс/м2, h – висота падіння частинок, см, ρр – густина рідини, кг/м3, ρτ – густина матеріалу частинок, кг/м3, g – прискорення сили тяжіння, м/с2, δ – діаметр частинки, мкм. Приготувати 0,5 л суспензії пилу у воді; масова концентрація пилу 0,5 – 1 %. Після збовтування суспензії у колбі піпеткою відібрати 10 мл суспензії і злити у бокс, поставити на випарування. Залити суспензію у циліндр і включити секундомір. Через розраховані проміжки часу відібрати по 10 мл проби з рівня, на 20 см нижчого від поверхні рідини, зливаючи їх в окремі бокси. В сушильній шафі випарити рідину і визначити масу пилу в кожній з відібраній пробі. Розрахувати масову концентрацію пилу, розміри частинок якого менші гідравлічно еквівалентного діаметру: (С1-С2/С0 )* 100%, де С1 – маса пилу у першій ( попередній) пробі, мг, С2 – маса пилу у другій (наступній) пробі, мг, С0 – маса пилу в початковій суспензії, мг.